Леопольд II (1835 - 1909)

Колекції: додати в кошик Продана за: $29.34
Бельгия 5 франков (1867 г.) Серебро Леопольд II. Номер по Краузе # 24, 900-я проба, 25 г.

Колекції: додати в кошик Продана за: $3.26
Бельгия 5 сентим (1894 г.) Медь-Никель Леопольд II. Номер по Краузе КМ#40

Колекції: додати в кошик Продана за: $194.94
Бельгия 20 франков (1877 г.) Золото Леопольд II. Номер по Краузе # 37, 900-я проба, 6,4516 г.
Леопольд II (1835 - 1909)з Вікіпедії
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леопольд II
Léopold II
Леопольд II
Прапор
2-й Король Бельгії
10 грудня 1865 — 17 грудня 1909 року
Попередник: Леопольд I
Спадкоємець: Альберт I
 
Народження: 9 квітня 1835(1835-04-09)
Брюссель, Бельгія
Смерть: 17 грудня 1909(1909-12-17) (74 роки)
Брюссель, Бельгія
Династія: Саксен-Кобург-Готська
Батько: Леопольд I
Мати: Луїза Марія Орлеанська
Дружина: Марія Генрієтта Габсбург-Лотарінгська
Бланш Делакруа
 
Монограма: Монограма

Леопольд II (фр. Léopold II; 9 квітня 1835 — 17 грудня 1909) — король бельгійців з 17 грудня 1865 року, представник Саксен-Кобурзької династії, другий, але старший з тих, хто вижив, син Леопольда I і Луїзи Марії Орлеанської.

Біографія[ред.ред. код]

Вступив на престол 1865 року після смерті батька, Леопольда I.

Карикатура на «короля-дільця» у «Vanity Fair», 1869

Відомий діяльністю із захоплення басейну річки Конго. За його вказівкою там були влаштовані різного роду комерційні компанії, які провадили жорстоку експлуатацію населення (до самого геноциду) й багатств регіону, а з 1885 до 1908 року існувала Вільна держава Конго, яка була особистим володінням і «бізнесом» короля (а не держави). Діяльність Леопольда спричиняла засудження в Європі; австрійський імператор Франц Йосиф I (за сина якого Рудольфа Леопольд видав заміж свою дочку Стефанію) йменував бельгійського короля «коронованим маклером», приблизно у таких самих висловах його характеризували й Ленін («ділок, фінансист, аферист»). Із сатирою на короля виступали Марк Твен і Артур Конан Дойл.

1902 року на життя короля скоїв замах італійський анархіст, який зробив кілька пострілів по його екіпажу, та не влучив. Леопольд II помер 17 грудня 1909 року і був похований в королівській усипальниці в Брюсселі. Корону Леопольда II, єдиний законний син якого помер у дитинстві, успадкував племінник Альберт I.

Приватне життя[ред.ред. код]

22 серпня 1853 року Леопольд II одружився з Марією Генрієттою Габсбург-Лотарінгською, ерцгерцогинею Австрійською (18361902), дочкою ерцгерцога Йосифа, онукою імператора Священної Римської імперії Леопольда II. В цьому шлюбі народилось четверо дітей:

  • Луїза Марія Амалія (18581924), принцеса Бельгійська, герцогиня Саксонська, принцеса Саксен-Кобург-Готська, 1875 року вийшла заміж за принца Філіпа Саксен-Кобург-Готського;
  • Леопольд Фердинанд (18591869), принц Бельгійський, герцог Саксонський (помер від запалення легенів після того, як упав до ставка);
  • Стефанія Клотільда Луїза (18641945), принцеса Бельгійська, герцогиня Саксонська, принцеса Саксен-Кобург-Готська, 1881 року вийшла заміж за Рудольфа, кронпринца Австрії;
  • Клементина Альбертіна Марія (18721955), принцеса Бельгійська, герцогиня Саксонська, принцеса Саксен-Кобург-Готська, вийшла заміж за Наполеона Віктора Бонапарта.

Багато років король мав зв'язок із французькою куртизанкою Бланш Делакруа, для якої збудував на Лазурному Березі віллу Ла-Леопольда і з якою одружився за 5 днів до своєї смерті у віці 74 років. Вона народила йому двох позашлюбних синів:

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.