| Валентиніан III | |
| Flavius Placidus Valentinianus | |
 |
|
| Солідус Валентиніана ІІІ | |
| Імператор | |
| Початок правління: | 17 березня 455 р. |
|---|---|
| Кінець правління: | 31 травня 455 р. |
| Попередник: | Іоанн |
| Наступник: | Петроній Максим |
| Дата народження: | 2 липня 419 |
| Місце народження: | Равенна |
| Дата смерті: | 16 березня 455 (35 років) |
| Місце смерті: | Рим |
Валентиніан III (лат. Flavius Placidus Valentinianus, * 2 липня 419, Равенна — † 16 березня 455, Рим) — імператор Західної Римської імперії з 425 по 455 рік.
Походження[ред. • ред. код]
Валентиніан був сином командира військ і пізніше імператора Констанція III та Ґалли Плаціди, дочки імператора Феодосія Великого. 23 жовтня 424 року його дятько імператор сходу Феодосій II надає йому у Константинополі титул Цезара. Феодосій дає йому достатньо війська і посилає на захід, де він виграє коротку війну проти узурпатора Іоанна. 23 жовтня 425 року 6 річний Цезар отримує титул Авґуста Західної Римської імперії.
Правління[ред. • ред. код]
За нього звичкайно управляли імперією його мати Галла Плацидія (до 450) і Magister militum Аецій. У 437 одружується на Луцінії Євдоксії, дочці свого дядька Феодосія II. Час його правління позначений також періодом Великого переселення народів, що створювало постіну загрозу імперії. Більше 20 років Аецій з успіхом відбивав напади варварів на північні і східні області імперії. З 429 року Африкою оволоділи вандали які завдяки ворожнечі, що існувала між Аецієм та намісником цієї провінції Боніфацієм, легко досягли там свого панування і утвердились там остаточно завоювавши Карфаген (439). У 451 році перемає Аецій гунів у Битві на Каталаунських полях, однак це не стримує їх від плюндрувань північної Італії. Після смерті Аттіли, військовий тиск на імперію зменшився і Валентиніан вирішив сам керувати військами та вбив свого геніального полководця Аеція (454).
Вже у наступному році, 16 березня 455, Валентініан був заколотий прибічниками Аеція при інспекції військ.
Владу узурпував Петроній Максим, який одружується на вдові Валентініана — Луцінії Євдоксії. Зразу ж після того вандали під керівництвом Ґайзеріха знову нападають на Рим і забирають його дві дочки Євдосію та Плацідію у Африку. Євдосія була заручена з сином Ґайзеріха — Гунеріхом, що після одруження її з сином Петронія Максима - Палладієм, стало формальною причиною нападу. Після прибуття у Африку вона одружилася з ним.
Посилання[ред. • ред. код]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Valentinian III |
Біографія у De Imperatoribus Romanis англ.
 |
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
