Держави/Країни -> Польща      



Колекції: додати в кошик Продана за: $400.0
Info: http://www.sixbid.com/browse.html?auction=1695&category=35060&lot ...
Elizabeth, 1741-1761 6 Grosh 1759. Königsberg. 2.49 gm. Bit 707 (R), Uzd 4871. Very fine

Колекції: додати в кошик Продана за: $109.0
Info: http://www.sixbid.com/browse.html?auction=1365&category=28028&lot ...
BULGARIA. Ivan Alexander (1331-1371). Grosh. Turnovo. Obv: IC - XC. Christ standing facing before seat, raising both hands in benediction. Rev: Ivan Alexander and Mikhail Assen standing facing, e ...

Колекції: додати в кошик Продана за: $87.0
Info: http://www.ebay.com/itm/191159325366 Sun May 11 00:00:00 UTC 2014
POLAND 1925 1 Zloty Silver UNC
  Польщаз Вікіпедії Прочитати оригінал статті
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Республіка Польща
Rzeczpospolita Polska

Прапор Польщі Герб Польщі
Прапор Герб
Гімн: Державний гімн Польщі  (Польською)
Розташування Польщі

Польща на карті Європи

Столиця Варшава
52°13′ пн. ш. 21°02′ сх. д. / 52.217° пн. ш. 21.033° сх. д. / 52.217; 21.033
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Польська1
Державний устрій Парламентська республіка
 - Президент Броніслав Коморовський
 - Прем'єр-міністр Ева Копач
Історія  
 - Хрещення2 14 квітня 966 
 - Проголошена 11 листопада 1918 
Вступ до ЄС 1 травня 2004
Площа
 - Загалом 312 6793 км² (70-а)
 - Води (%) 3,07
Населення
 - оцінка 2010 р. 38 186 860 (34-а)
 - перепис 30.06.2014 р. 38 483 957[1]
 - Густота 123/км² (83-а)
ВВП (ПКС) 2013 р., оцінка
 - Повний $813,99 млрд.[2] (21)
 - На душу населення $21 118[2] (49)
ВВП (номінальний) 2013 р., оцінка
 - Повний $513,93млрд.[2] (23)
 - На душу населення $13 334[2] (54th)
ІРЛП  (2011) 0.813 (дуже високий) (39-а)
Валюта Злотий (PLN)
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Домен інтернету .pl
Телефонний код +48
1 Неофіційні мови — кашубська, українська, литовська, білоруська і німецька.
2 Вважається однією з найголовніших подій в історії Польщі.
3 Згідно з даними Державної служби статистики Польщі за 2007 рік
312,679 км²: материк (311 888 км²) і внутрішні води (791 км²).
Історичні польські держави

По́льща, Респу́бліка По́льща[3][4], Річ Посполи́та По́льська (пол. Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств. Польща має державний кордон з сімома країнами Європи: на північному сході вона межує з Росією (Калінінградська область) та Литвою, на сході — з Білоруссю та Україною, на півдні — з Чехією та Словаччиною, на заході — з Німеччиною. На півночі Польща омивається водами Балтійського моря. Столицею Польщі є місто Варшава.

Площа Польщі становить 312 679 км², населення становить близько 38 млн осіб, вона є дев'ятою державою Європи за площею та восьмою за населенням. Близько 61% населення проживає у містах, найбільшими серед яких є Варшава, Краків, Лодзь, Вроцлав та Познань[5]. Офіційною мовою є польська.

Польща — індустріально-аграрна країна. Основою польської економіки є промисловість, а саме машинобудівна, металургійна, гірнича та хімічна промисловість. Вагому роль відіграє й сільське господарство: країна є великим виробником картоплі та пшениці, розвинене свинарство, птахівництво та скотарство[5]. Грошовою одиницею є злотий.

Польська держава виникла наприкінці І тисячоліття н. е. В 1569 році в місті Любліні укладається угода, результатом якої є об'єднання Польського королівства та Великого Князівства Литовського в єдину державу — Річ Посполиту. Об'єднана держава проіснувала до кінця XVIII століття, коли землі Речі Посполитої були розділені між Росією, Австрією та Пруссією. До 1918 року польські землі входили до складу Росії, Австро-Угорщини та Німеччини. Після закінчення Першої світової війни Польщу проголошено незалежною державою. Офіційною датою проголошення незалежності вважається 11 листопада 1918 року.

Польща є членом багатьох міжнародних організацій, зокрема ООН, МВФ, Європейського союзу, НАТО, ОБСЄ, Ради Європи тощо.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Польщі

Недавня історія. 1947–1989 — Польська Народна Республіка. Відповідно до угод між СРСР, США і Великобританії в Ялті і Потсдамі Польща передала Радянському Союзу 177 847  км² своєї довоєнної території (історичні українські землі, але без Холмщини, Підляшшя, Надсяння та Лемківщини). Натомість вона отримала від Німеччини більшу частину Східної Пруссії, Помор'я, Сілезію та частину землі Бранденбурґ — загалом 100,9 тис. км².

Географія Польщі[ред.ред. код]

Див. також: Географія Польщі

За винятком південного гористого регіону, територія країни майже цілком рівнинна. Країна лежить біля фізичного центру Європи, який розташовано між 49° і 55° північної широти та 14° і 24° східної довготи. Загальна довжина державного кордону становить 3496 км.

Загальна географія[ред.ред. код]

Мапа Польщі

Польща займає 9-е місце в Європі за площею і 8-е за кількістю населення.

Довжина польського кордону — 3511 км, з них 440 км припадає на морський кордон (лінія узбережжя Балтійського моря, яка не є лінією державного кордону, повинна бути 770 км).

Польща межує з такими державами:

З півночі на південь Польща простягається на 649 км, це 5° і 50' широти. Це створює різницю в довжині дня між північною і південною частиною країни, тому влітку на півночі день більш ніж на годину довший, ніж на півдні, а взимку — все навпаки. Зі сходу на захід Польща простягається на 689 км, що становить 10° 02' довготи. Тому країна, перебуваючи в зоні Центрального часового поясу, має незначне відхилення в проміжку заходу та сходу сонця — між східною і південною частиною країни (в залежності від пори року коливається в проміжку 10-20 хвилин).

Географічні координати крайніх точок Польщі:

  • 49°00' крайня південна точка — пік Ополонек
  • 54°50' крайня північна точка — Ястребова гора в ґміні Владиславово
  • 14°07' крайня західна точка — вигин ріки Одер поблизу Осінова Долішнього
  • 24°09' крайня східна точка — коліно Західного Бугу поблизу Зосіна

Клімат[ред.ред. код]

Польща розташована в зоні помірного клімату теплий перехід. У верхній частині Судетів та Карпат спостерігаються ознаки гірського клімату. Влітку середня температура становить +17 °С на узбережжі до 19,3 °С в Нижній Сілезії і в безпосередній близькості від Тарнува. У зиму, приблизно від 0 °С Свіноуйсьце; −1 °С в Сілезькій низовині, воєводстві Любуському та балтійському узбережжі; −3 °С у Варшаві; нижче −5 градусів в регіоні Сувалки. Середньорічна температура коливається від більш 9 °С в безпосередній близькості від Вроцлава, Легниці і Зелена Гура до 6 °С в регіоні Сувалки.

Річна кількість опадів становить близько 600 мм, найнижча близько 500 мм відмічена на Куяви, яка пов'язана з розташуванням цій місцевості значної кількості озер, а за винятком найвищих гірських місцин, було відмічено в середній частині узбережжя і на Сілезькій височині — близько 750–800 мм опадів на рік. Вегетаційний період триває в середньому 180–190 днів на північному сході країни і до 235 днів в районі Слубіце, Ґлоґува і Вроцлава.

Число днів зі сніговим покривом змінюється і збільшується в міру пересування на схід країни. На Щецинській низовині, Любуських землях і Нижній Сілезії сніговий покрив лежить менш ніж 40 днів на рік, в центрі Польщі близько 60 днів, а в районі Сувалки понад 100 днів. Спекотні дні з максимальною температурою вище 25 °С спостерігаються не часто в період з квітня по вересень, іноді в жовтні.

Рельєф, ґрунти[ред.ред. код]

Докладніше у статтях: Географія Польщі, Сейсмічність Польщі

Геологія й корисні копалини[ред.ред. код]

Докладніше у статтях: Геологія Польщі, Корисні копалини Польщі На території Польщі стикаємося 3 основні тектонічні підрозділи:

Гідрологія[ред.ред. код]

Докладніше у статтях: Гідрогеологія Польщі

Річки[ред.ред. код]

Найдовші річки країни: Вісла (довжина — 1030 км); Одер, яка є складовою частиною західного кордону Польщі (854 км).

Значні ріки країни: Варта (808 км, притока Одри), Західний Буг (772 км), Сян (притока Вісли) (443 км).

Вісла та Одер впадають у Балтійське море, як і численні малі річки в Померанії. Лина і Анграпа впадають в Преголю, а Чарна Ханьча — в Німан, які теж впадають до Балтійського моря. Хоча переважна більшість рік в Польщі течуть у напрямку до Балтійського моря, проте в польських Бескидах беруть свій початок верхні притоки річки Орава, яка впадає у Ваг і несе потім свої води до Дунаю і в Чорне море. На краю Східних Бескидів беруть свій початок потоки, які впадають в Дністер басейну Чорного моря.

Річки Польщі, використовувалися з давніх часів для навігації, вікінги плавали по Віслі та Одеру в човнах. У середньовіччі і на початку Нового часу, коли Річ Посполита була житницею Європи, відвантаження зерна та іншої сільськогосподарської продукції вниз по Віслі до Гданська і далі в Західну Європу мало велике значення для цих територій.

Озера[ред.ред. код]

Озера Польщі за походження — льодовикові (здебільшого, окрім гірських) та розташовані в основному в північній частині країни, згрупованих у районах, так званих озерних краях. В Польщі налічується майже десять тисяч закритих водойм, що охоплюють понад 1 га (2,47 акри) кожне. Польща відноситься до країн з великою кількістю озер (на одиницю площі). У Європі лише Фінляндія має більшу щільність озер. Найбільші озера (з площею понад 100 квадратних кілометрів): Снярдви і Мамри в Мазурії, а також Лебсько та Дравсько в Померанії. На додаток до цих озер є цілі озерні краї (у Вармінсько-Мазурському, Поморському, Любуському, Великопольському воєводствах), існує також велика кількість гірських озер в Татрах, наприклад Морське Око. Озеро з найбільшою глибиною — понад 100 метрів — озеро Ханьча в Вігри озерному краї, на схід від Мазурії в Підляському воєводстві.

Здавна народності, що населяли Польщу обживали озера, використовуючи їх в народному господарстві та з захисною метою. Серед перших таких археологічних знахідок є поселення в Великопольському озерному краї. В будинках на озерах в Біскупіне мешкали більш ніж тисячу жителів, вони були датовані VII ст. до н. е. й належали народностям Лужицької культури. Предки сьогоднішніх поляків, будували свої перші фортеці на островах в навколишніх озерах. Так, легендарний князь Попель нібито заклав залогу Крушвіца на озері Ґорло. Перший історично зафіксований правитель Польщі, князь Мешко I, заклав й мешкав в палаці на острові на річці Варта поблизу Познані.

Балтійське море й узбережжя[ред.ред. код]

Флора і фауна[ред.ред. код]

Докладніше у статтях: Природа Польщі

Державний устрій[ред.ред. код]

Польща — демократична країна на чолі з президентом, головним законом якої є Конституція 1997 р. Центральна урядова структура — Рада міністрів на чолі з прем'єр-міністром. Президент призначає кабінет відповідно до пропозицій прем'єр-міністра, який, як правило, представник від коаліції більшості в Сеймі. Президент обирається загальним голосуванням кожні п'ять років. Коморовський замінив президент Леха Качиньського після смерті останнього в авіакатастрофі 10 квітня 2010 р. Прем'єр-міністр Дональд Туск призначений в 2007 р. після того, коли його партія «Громадянська платформа» домоглася значних успіхів на парламентських виборах. У 2011 р. Туск був переобраний.

Польські виборці обирають двопалатний парламент, що складається з 460 депутатів нижньої палати (Сейму) і 100 членів Сенату (Сенат). Сейм обирається за пропорційним представництвом відповідно до метода д'Ондта, метод, аналогічний тому, який використовується у багатьох парламентських політичних системах.

Сесійна зала польського сейму у Варшаві.

За винятком партій етнічних меншин тільки кандидати політичних партій, що отримали не менше 5% від загальнонаціонального голосування, можуть увійти до Сейму. Сидячи на спільному засіданні, члени Сейму та Сенату формують Національні Збори (пол. Zgromadzenie Narodowe). Національні Збори формуються в трьох випадках: коли новий президент приймає присягу, коли існує обвинувальний висновок щодо Президента республіки, який вноситься до Державного трибуналу (пол. Trybunał Stanu), коли постійна непрацездатність президента заважають йому здійснювати свої обов'язки через стан здоров'я. На сьогоднішній день реальним був тільки перший приклад.

Судова влада грає важливу роль у процесі прийняття рішень. Його основні інститути включають в себе: Верховний суд Польщі, Вищий адміністративний суд Польщі, Конституційний трибунал Польщі та Державний трибунал Польщі. На схвалення Сенату Сейм також призначає омбудсмена або уповноваженого із захисту громадянських прав (пол. Rzecznik Praw Obywatelskich) для п'ятирічного строку. Омбудсмен має обов'язок захищати дотримання і реалізацію прав і свобод громадян та польських мешканців, законів і принципів суспільного життя і соціальної справедливості.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Складається із 16 воєводств (пол. województwo). Воєводства, в свою чергу, поділяються на 308 повітів (пол. powiat), які розділено на 2489 гмін (пол. gmina), включно з 65 містами, що мають статус міських повітів. (Новий адміністративний розподіл введено 1 січня 1999 р.)

Населення[ред.ред. код]

Докладніше: Населення Польщі
Динаміка зміни чисельності населення Польщі

Найбільші міста[ред.ред. код]

міста > 300 000 (31.12.2007)

Економіка[ред.ред. код]

Докладніше: Економіка Польщі

Польща — індустріально-аграрна країна.

Промисловість[ред.ред. код]

Промисловість Польщі є основною галуззю господарства.

Основні галузі промисловості — машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана тощо), хімічна, суднобудування, харчова, текстильна та легка промисловість.

Значна частка економічного потенціалу країни базується на переробці мінеральної сировини. Переважають галузі важкої промисловості. Провідну роль відіграють машинобудування, чорна та кольорова металургія, хімічна промисловість. Також добре розвинені текстильна та швейна промисловість. У паливній промисловості головною галуззю є вугільна. В електроенергетиці провідну роль відіграють теплові електростанції. Чорна металургія працює на власному коксівному вугіллі та переважно імпортних рудах. Кольорова металургія з власної сировини виплавляє мідь, свинець і цинк; з імпортованої — алюміній. У Верхній Сілезії переважає металомістке важке та залізничне машинобудування. Хімічна промисловість Польщі спеціалізується на виробництві різноманітних мінеральних добрив, соди, полімерів, парфумів, ліків, фотохімії. Текстильна промисловість країни виробляє переважно бавовняні тканини. Швейна промисловість працює на експорт.

Транспорт[ред.ред. код]

Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний.

Головні морські порти: Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня.

1997 року було перевезено 386 млн т вантажів, з них залізницями — 224 млн, автомобільним транспортом — 96 млн, трубопровідним — 34 млн, морським — 24 млн, річковим — 8 млн т.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 149,8 млрд.

Темп зростання ВВП — 4,8%.

ВВП на душу населення — $3877.

Прямі іноземні інвестиції — $ 3,9 млрд.

Πовітряний транспорт[ред.ред. код]

Poland airports 2013.svg

Міжнародні летовища в Польщі:

Імпорт[ред.ред. код]

Імпортом є нафта і нафтопродукти, прокат чорних металів і сталь, залізняк, металообробні верстати, пшениця, бавовна — $ 34,3 млрд. (г. ч. Німеччина — 19,0%; Італія — 7,9%; Франція — 6,5%; Росія — 5,4%; Великобританія — 4,7%).

Експорт[ред.ред. код]

Експортом є паливо, сировина і напівфабрикати, станки і машини, промислове і транспортне обладнання, одяг і господарські товари — $ 28,6 млрд. (г. ч. Німеччина — 36,0%; Італія — 5,8%; Росія — 5,6%; Нідерланди — 4,7%; Франція — 4,6%).

Див. також: Корисні копалини Польщі, Історія освоєння мінеральних ресурсів Польщі, Гірнича промисловість Польщі.

Збройні сили[ред.ред. код]

Патруль польської армії в Афганістані
Докладніше: Збройні сили Польщі

Польща має збройні сили загальною чисельністю 120 000 чоловік[6], що комплектуються відповідно до стандартів НАТО на професійній основі (загальна військова повинність відсутня). Польська військова історія налічує близько 1000 років, оскільки від часу формування польської державності в 10-му столітті армія завжди займала вагому роль в її існуванні. Польське військо мало тісні контакти з українським козацтвом у 15-18 століттях, коли українські землі були в складі Речі Посполитої. Тісними були подальші українсько-польські контакти в 20 столітті, що нерідко мали відверто конфліктний характер, як і в минулому. Після Другої світової Польща увійшла в радянську зону впливу в Європі. Після розвалу СРСР польська армія почала перебудову відповідно до західних стандартів, проте навіть сьогодні значну частину польського арсеналу складає радянська техніка (танки Т-72 та його полька модернізація ПТ-91, бойові машини піхоти БМП-1, бронемашини БРДМ-2, винищувачі МіГ-29, бомбардувальники Су-17 тощо). Також закуплені сучасні зразки озброєння НАТО: винищувачі Ф-16, танки Леопард 2 та інші.

Культура[ред.ред. код]

Докладніше: Культура Польщі
Карта Польщі у 1020 році
Мешко I (* бл. 935 — † 25 травня 992) — польський князь із династії П'ястів
Poland1764physical.jpg

Культура Польщі має прадавню історію з мо­менту свого зародження. Ранні її періоди (епоха бронзи) пов'язують з так званою Лужицькою культурою. Доля Лу­жицької культури, з якою історики співвідносять виокрем­лення праслов'ян від інших індоєвропейських народів, досі залишається предметом дискусій. Вона знала піднесення і спади. Після 500 року до нашої ери Лужицька культура перебувала в занепаді, викликаному, як вважають, кліматичними причинами, зокрема різким похолоданням. Скорочується виробництво металів і кераміки, знижується їхня якість. Скрутні умови життя змушують людей залишати місця постійного проживання, що викликає заго­стрення міжплемінних конфліктів. Наприкінці І тисячоліття до нашої ери все ж таки настає період деякої стабільності. Лужицьку культуру заступають дві нові археологічні культу­ри — Оксивська і Пшеворська. Перші п'ять століть нашої ери характеризуються істориками як період римських впли­вів. За цей час відновлюються виробництво заліза, ремесла, землеробство. Етнічне населення переважно складається зі слов'янських племен (90%), які прийнято називати пра-польськими. В основі духовної культури — загальносло­в'янські язичницькі уявлення. Польська державність, що формувалася протягом попереднього часу, в IX–X століттях постає у дедалі більшій своїй визначеності. У другій половині X століття держава першої династії П'ястів була досить розвиненою військово-адміністративною машиною.

Щодо культури тих перших століть державності Польщі, то це був час зближення з латинською культурою Заходу і його безпосереднього впливу. Польське суспільство водно­час зі збереженням пам'яті про власні традиції само­усвідомлення себе як етносу запозичує досвід християні­зації усіх ланок життя. Культура, релігія в її християнсько-католицькому варіанті і держава стають нерозривними. Ха­рактер прийняття християнства Польщею значною мірою зумовлений політичними обставинами, зокрема експансією найближчого й найвпливовішого сусіда — Німеччини. Ні­мецька політико-релігійна експансія змушує Мешка І шукати союзників в особі чеських правителів і стати врівень у по­літичному й дипломатичному відношенні зі Священною Римською імперією. Союз із Чехією був підкріплений шлюбом із чеською княжною Дубравою, що супроводжу­вався хрещенням самого Мешка І і його найближчого оточення. Історики гадають, що, можливо, сам акт хрещення мав місце не в Польщі, а в Баварії.

Одночасно з утвердженням християнства, створенням літературних пам'яток релігійного і світського характеру, започаткуванням шкіл та першими спробами історичних трактувань давніх часів Польщі носієм культури тих перших століть державності були архітектура й містобудування, передусім у центрах резиденції монарха, ремісництва й торгівлі. Польська архітектура XI–XII століть — це переваж­но церковні споруди романського стилю з відчутними впли­вами західних взірців. Залишилися також певні традиції будівництва княжих замків. Історики польської архітектури виокремлюють збудовані в романському стилі (чи перебудо­вані) собори в Гнєзно, Познані, Кракові, Плоцьку. Були зведені монастирські храми в Тинці, Крушвиці, церква Свя­того Антонія в Кракові, храм у Стшельно. Найвизначнішою пам'яткою мистецтва цієї епохи вчені вважають бронзові двері Гнєзненського кафедрального собору (друга половина XII ст.), прикрашені 18 скульптурними сценами із життя Святого Войцеха. За традицією середньовічної рукописної літератури слов'ян запроваджувалася книжна мініатюра.

XIII століття ознаменувалося не лише утворенням шкіл при міських храмах, де можна було навчатися найнеобхіднішої грамоти (читати, писати), ознайомитися з вільними мис­тецтвами, а й шкіл при єпископських кафедрах найбільших міст, де здобували освіту вищого рівня. А це, у свою чергу, да­вало змогу здобувати освіту в університетах Італії і Франції.

Важливою подією в історії польської культури цього часу стало заснування Краківського університету (1364 р.), одного з найстаріших закладів вищої освіти й науки. Його завдан­ня передусім полягало в підготовці людей для державної служби, тому спочатку не було теологічного факультету, перевага надавалася факультетові права, який складався з восьми кафедр. Наприкінці XIV століття папською буллою було санкціоновано створення в Кракові теологічного фа­культету. Ця обставина продиктована потребами підготовки еліти духівництва і сприяння християнізації Литви, яка на той час вже входила до складу польської держави. Сам Кра­ківський університет був реорганізований за паризьким зразком (корпорацію відтоді утворювали професори, а не студенти, як це було раніше).

У шкільній системі освіти при єпископських кафедрах і містах запроваджувалося викладання наук не лише триві-уму (граматика, діалектика, риторика), а і квадриріуму (арифметика, геометрія, астрономія, музика). Базовий рівень системи освіти також становили парафіяльні школи в ме­жах тривіуму. У XV столітті їх налічувалося близько 3000. Більшого поширення набували поїздки задля навчання до інших країн, особливо — Італії.

Великою ученістю славилися домініканці. XIII–XV сто­ліття були пройняті духом здобування знань, завдяки чому сформувалася інтелектуальна еліта. Мовою вченості і освіти залишалася латина. XVI століття принесе Польщі значні культурно-політичні досягнення, що великою мірою по­значиться на об'єднавчих тенденціях польської нації. Роз­ширення володінь та проведення реформи сприятимуть піднесенню всіх царин життя в Польщі.

У XVIII столітті Варшава (Мазовія ще в XIV ст. була васалом Польщі) стає столицею Речі Посполитої, яка починає відігравати важливу культурно-економічну роль. «Над міс­том, — як описують польські історики, — панував піднесе­ний на віслинському схилі готичний замок — резиденція мазовецьких князів, а згодом польських королів. Неподалік височів костел Святого Яна, а навколо ратуші, поблизу ринку, постали переважно кам'яні будівлі мешканців міста. Старе Място (старе місто), як уже тоді називали цю частину міста, було оточене подвійним кільцем стін і глибоким ровом. Поруч зводилося так зване Нове Място (нове місто) — центр торгівлі і промисловості, де розташувалися численні пиво­варні, зерносховища і млини. У торгові дні до Варшави з'їжджались іноземні купці, привозячи прянощі, вина, шовкові тканини, предмети розкошів, купуючи деревину, хліб і хутра». Формувався знаменитий центр — архітектурний ансамбль Варшави.

Польська культура дійсно досягла загальноєвропейських вершин. Згадаймо хоча б Вавельський королівський замок з його збереженням і колекціонуванням (започаткованим королем Сиґизмундом Августом) духовних скарбів; великі наукові досягнення, серед яких передусім трактат Міколая Коперника «Про обертання небесних сфер» (1543 р.); Кли­мента Яницького (1516–1543 pp.), якого увінчали в Римі лавровим вінком як кращого латинського поета. До цієї ж епохи Ренесансу, яку називають «золотим віком» поль­ської історії і культури, належить творчість поета Яна Кохановського (1530–1584 pp.), який підніс на новий рівень розвиток національної мови. Серед його ліричних творів — «Елегії», «Пісні», «Фрашки», «Трени». Кохановський — автор кількох поем, драматичних творів.

Освіта[ред.ред. код]

Докладніше: Освіта в Польщі

Релігія[ред.ред. код]

Християнство в країні закріпилось в Х ст. Переважна кількість вірян — римо-католики. Також є греко-католики (понад 200 тис.) і невелика група вірмено-католиків.

Існують церкви, що відділилися від Римо-Католицької Церкви:

  • Старокатолицька церква маріавітів (25 тис.)
  • Католицька церква маріавітів (4 тис.)

Польська православна церква за числом вірян посідає 2-е місце (близько 500 тис.).

В окремих мазурських і білостоцьких селах живуть старообрядці (пилипони, філіпони), предки яких емігрували сюди в XVII ст. із Росії, рятуючись від релігійних переслідувань.

Є також представники протестантських течій і сект:

Із нехристиян у країні є найбільш представлені караїми, мусульмани та юдеї.

Членство в міжнародних організаціях[ред.ред. код]

ООН, НАТО, ОБСЄ, Організація економічного співробітництва та розвитку, СОТ, МВФ, Європейський Інвестиційний Банк, ЄС, МБРР, ЄБРР, Рада Балтійських Держав, Європейська Асоціація Вільної Торгівлі, Центрально-Європейське Об'єднання Вільної Торгівлі (CEFTA), ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ВООЗ, ЦЄІ.

Спорт в Польщі[ред.ред. код]

Багато видів спорту культивуються в Польщі, водночас, дуже популярними є: футбол (найпопулярнішим видом спорту в країні, з багатою історією міжнародних виступів), легка атлетика, баскетбол, бокс, стрибки з трампліна, фехтування, гандбол, хокей, плавання, волейбол, спідвей і важка атлетика.

Золота ера польського футболу сталася, починаючи з 70-х і тривала до початку 80-х років XX століття, коли польська національна футбольна команда досягала своїх найкращих результатів у різних змаганнях. На Кубку світу з футболу здобувала 3-е місце в 1974 і 1982 роках, та виграла золоту медаль в футбольному турнірі на літніх Олімпійських іграх 1972 року, а також завоювала дві срібні медалі в 1976 і 1992 роках. Польща разом з Україною, добилася проведення Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році, який пройшов на стадіонах Варшави, Познаня, Ґданська, Вроцлава. Найпопулярніші футбольні клуби країни — Рух (Хожув), Гурник (Забже), Вісла (Краків), Легія (Варшава), Краковія (Краків), Лех (Познань)

Збірна Польщі з волейболу займає 5 місце в світовому рейтингу, а волейбольна команда жінок займає 10 місце. Маріуш Пудзяновський (Mariusz Pudzianowski) є досить успішним силовиком у світі, здобувши найбільшу кількість титулів в «World's Strongest Man», за будь-який іншого його конкурента у світі, виборовши в 2008 році його уже вп'яте. Перший польський водій на Формулі 1, Роберт Кубіца — приніс полякам здобутки в найпрестижніших авто-змаганнях у світі. Польська команда є «законодавцем мод» мото-перегонах, зокрема, в спідвеї, а Томаш Голлоб — найуспішніший мото-вершник у світі. Національна команда спідвею є однією з фаворитів у міжнародному спідвеї, здобуваючи чисельні перемоги та нагороди, відомі також ще спідвеїсти Ярослав Хампель, Януш Колодзей і Вєслав Яґусь, а найтитулованіші спідвейні клуби «Унія» Лешно, «Сталь» Гожув, «РКМ Рибнік», «Полонія» Бидгощ.

Іншою популярною грою в Польщі є баскетбол (поляки звуть — кошиківка), завдяки перемоги на чемпіонаті Європи в 2003 і 2005 роках національної жіночої збірної, так звана «Złotka» добилася віцечемпіонства й на світовому форумі у 2006 році. Баскетбол все більше здобуває популярності в країні, хоч національна команда чоловіків ще не має таких перемог, та й у польська ліга ще не найвищому рівні. В останні роки набули популярності зимові види спорту: в стрибках з трампліну значних успіхів добився Адам Малиш, відомі своїми досягненнями біатлоністи Магдалена Гвіздон та Томаш Сікора. З 2000 років на провідні ролі в світовому гандболі виходять польські національні команди чоловіків та жінок, які перебувають в призерах багатьох турнірів, а також прийшли успіхи й до польської національної команди плавців, особливо відзначилася Отілія Єджейчак.

Польські гори ідеальне місце для піших прогулянок, катання на лижах і на гірських велосипедах — залучають мільйони туристів щороку в усьому світі. Балтійські пляжі і курорти популярні місця для риболовлі, каное, байдарки і відомі своїм широким спектром інших водно-тематичний спортивних дисциплін.

Туризм у Польщі[ред.ред. код]

Докладніше: Туризм у Польщі

Українсько-польські відносини[ред.ред. код]

Українці в Польщі[ред.ред. код]

Докладніше: Українці Польщі

У Польщі проживає 300–350 тисяч українців. Вони становлять тут національну меншину, предки якої споконвіку проживали в історичних областях Бойківщини, Лемківщини, Підляшші, Холмщині, Надсянні. У 1947 році за рішенням польського уряду була проведена акція «Вісла» — примусове переселення українців з південно-східних земель в глиб Польщі: на північні та північно-західні землі. Акція мотивувалася тим, що українське населення становило для загонів УПА велику матеріальну і людську базу, що утруднювало їх ліквідацію. Основна маса українського населення ще й досі живе розсіяно на західних і особливо північних територіях — в Ольштинському, Гданському. Кошалінському та інших воєводствах. Українці Польщі дбають про свої національні корені. Тут діють українські громадські організації, видається газета «Наше слово», українознавчі факультети у вищих навчальних закладах. Основна частина українського населення, 5-10 тис. українців, живе у Варшаві, близько 3 тис. — у Кракові.

Фотографії[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Główny Urząd Statystyczny. Baza Demografia. Ludność Polski. Stan na 30.06.2014. [1].
  2. а б в г «Poland». International Monetary Fund. Процитовано 2013-10-27. 
  3. Посольство Республіки Польща у Києві
  4. Посольство України в Республіці Польща
  5. а б CIA The World Factbook(англ.)
  6. англ. {{{1}}}Military personnel
  7. В.П. (23.12.2013). «Українські тролейбуси вже возять пасажирів у Люблині». polradio.pl. Polskie Radio S.A. Процитовано 23.12.2013. 

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Mały Rocznik Statystyczny Polski. — 2008. [dostęp 3 grudnia 2008]. — GUS. ISSN 1640-3630.
  • Literatura polska. Encyklopedia PWN. — Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2007. ISBN 978-83-01-15130-0.
  • Norman Davies. Boże Igrzysko. — Kraków: Wydawnictwo Znak, 2006. ISBN 83-240-0654-0.
  • Marian Eckert. Historia Polski 1914–1939. Warszawa, 1990. ISBN 83-02-04044-4.
  • Leszek Garlicki. Polskie prawo konstytucyjne. Wyd. 11. — Warszawa: Liber, 2007. ISBN 978-83-7206-142-3.
  • Roman Grodecki, Stanisław Zachorowski, Jan Dąbrowski. Dzieje Polski Średniowiecznej. T. 1. — Kraków: Platan, 1995 (wyd. pierwsze 1926). ISBN 83-7052-230-0.
  • Krzysztof Groniowski, Jerzy Skowronek. Historia Polski 1795–1914. — Warszawa: Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1977.
  • Janusz Kaliński, Zbigniew Landau. Gospodarka Polski w XX wieku. Wyd. 2 zmienione. — Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne. ISBN 83-208-1428-6.
  • Jerzy Kondracki. Geografia regionalna Polski. — Warszawa: PWN, 2002. ISBN 83-01-13897-1.
  • Jerzy Kondracki. Geografia Polski. Mezoregiony fizycznogeograficzne. — 1994.
  • Wiesław Skrzydło. Ustrój polityczny RP w świetle Konstytucji z 1997 r. — Warszawa, 2008. ISBN 978-83-7526-573-6.
  • Stanisław Szczur. Historia Polski — Średniowiecze. — Wydawnictwo Literackie, 2002. ISBN 83-08-03272-9.
  • Norman Davies. Im Herzen Europas. Geschichte Polens. — Warschau, 2002. ISBN 3-406-46709-1
  • Bundeszentrale für politische Bildung (bpb), Polen. — Bonn, 2001, Nr. 273/2001 ISSN 0046-9408
  • Ursula A.J. Becher, Wlodzimierz Borodziej, Robert Maier. Deutschland und Polen im 20. Jahrhundert
  • Jahrbuch für Polen — 1929/30. — Warschau: Instytut Wydawniczy Bibljoteka Polska, 703 Seiten
  • Peter Hengstenberg, Sylvia A. Niewiem, Clemens Rode. Länderanalyse Polen: Nach dem Spiel ist vor dem Spiel — Polen auf dem Weg in seine europäische Zukunft. Internationale Politikanalyse. — Friedrich-Ebert-Stiftung, Juli 2008.
  • Henri Grappin. Histoire de la Pologne des origines à 1922. — Paris-Vienne: Larousse, 1922. — 446 p.
  • Oscar Halecki. Histoire de Pologne. — Roy, New York et Montréal, 1945. — 416 p.
  • Bibliographie sur la Pologne: Pays — Histoire — Civilisation. — Varsovie: PWN., 1963. — 229 p.
  • Roger Portal, Irène Jacqz, Bronislaw Geremek, Jean Hugonnot. La Pologne des origines à nos jours. — Les Cahiers de l'Histoire, N° 44 (spécial), mars 1965
  • Annie de Montfort, Henri de Montfort. Pologne. Les Guides Bleus. — Paris, 1939. — 604 p.
  • Jean-Jacques Fauvel. Pologne. Les Guides Bleus. — Paris, 1967. — 733 p.
  • Paul Wagret (dir.). Pologne. Les Guides Nagel. — Genève, Paris et Hambourg, 1964. — 405 p.
  • René Jouglet. Mazowsze. Chants et danses du folklore polonais. — Paris: Éditions Cercle d'Art, [1954]. — 67 p., illustrations
  • Радослав Сікора: З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. ISBN 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.
  • Радослав Сікора: Крилаті гусари Яна Собеського. Київ: Дух і літера, 2013. ISBN 978-966-378-311-6. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.

Посилання[ред.ред. код]