Держави/Країни -> Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (1917-1922)      

попередники
 
  Російська імперія (1720-1917)
 
метрополії
 
  Росія
 

Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (1917-1922)
наступники
  СРСР (1922 - 1991)
 


Колекції: додати в кошик Продана за: $1500.0
Info: http://www.sixbid.com/browse.html?auction=1695&category=35060&lot ...
Catherine II the Great, 1762-1796 Siberian Coinage 5 Kopecks 1766. 32.82 gm. Bit 1055 (R2), B 455 (RR), Ilyin (10 Rubl.), Petrov (15 Rubl.), Uzd 4254 (R). Crude flan and some planchet imperfectio ...

Колекції: додати в кошик Продана за: $15000.0
Info: http://www.sixbid.com/browse.html?auction=1695&category=35060&lot ...
Alexander II, 1855-1881 5 Kopecks 1858 EM. New eagle type. Bit 302 (R2), B 217 (R), Petrov (15 Rubl.), Ilyin (10 Rubl.). Elusively rare issue, missing in major collections and sales. Tolstoy had ...

Колекції: додати в кошик Продана за: $4000.0
Info: http://www.sixbid.com/browse.html?auction=1096&category=22313&lot ...
RUSSIAN COINS. Peter ‘the Great’, 1689-1725. Kopeck 1724. Moscow, Kadashevsky mint. 7.57 gm. Cloak upwards, no ground below horse. Bit 3567, B 278 (S), Diakov 7, Ilyin (Rubl. 8). Rare one year-ty ...
  Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (1917-1922)з Вікіпедії Прочитати оригінал статті
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика
РРФСР
Flag of Russian SFSR.svg Emblem of the Russian SFSR.svg
Прапор Герб
Russian SFSR map.svg
Столиця Москва
Офіційна мова російська
Дата створення
В СРСР:
 — з
 — по
7 листопада 1917 року

30 грудня 1922 року
12 грудня 1991 року
Площа
 — загальна
 — води (%)
17 075 тис. км²
1-а в СРСР
13%
Населення 147 386 тис. осіб
1-а в СРСР
Валюта карбованець
Гімн Робоча Марсельєза (1917-1918)
Інтернаціонал (1918-1944)
Гімн СРСР (1943-1990)
Патріотична пісня (1990-2000[1][2])

Росі́йська Радя́нська Федерати́вна Соціалісти́чна Респу́бліка, РРФСР (рос. Росси́йская Сове́тская Федерати́вная Социалисти́ческая Респу́блика) — офіційна назва російської комуністичної держави, яка була утворена внаслідок збройного повстання більшовиків проти Тимчасового Уряду демократичної Російської республіки в листопаді 1917 (Жовтнева революція).

Історія[ред.ред. код]

Революційний уряд — Рада народних комісарів (Раднарком) на чолі з Володимиром Леніним домігся схвалення перевороту 2 Всеросійським з'їздом рад у Петрограді. Спочатку ця республіка називалася РCФРР (Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка), вона була прийнята в січні 1918, а 19 липня 1918 р. 5 Всеросійський з'їзд рад схвалив Конституцію РСФРР. Згодом внаслідок прийняття нових Конституцій СРСР 1936 р. та РРФСР 1937 р. назва змінилася на РРФСР і була такою до припинення існування СРСР.

Творці РРФСР вважали нову державну формацію за спадкоємця колишньої Росії, але коли окремі країни на її території — Україна, Білорусь, балтійські й закавказькі народи — оформились у національні держави, уряд РРФСР, під впливом міжнародних і воєнних обставин, тактично визнав їх незалежність (17.12.1917 Раднарком Росії визнав УНР), а пізніше розпочав проти них інтервенцію. З метою прикриття інтервенції виглядом громадянської війни, уряд РРФСР користувався місцевими радянськими урядами та військовими формаціями, в яких основну роль відігравали росіяни. Три збройних напади РРФСР проти України в 1917 — 21 мали на меті ліквідувати українську національну державність і відновити єдність колишньої Російської імперії. З цією метою утворено Українську Радянську Соціалістичну Республіку, яка була витвором російських комуністів та уряду РРФСР. Вже під час громадянської війни УРСР стала залежною від РРФСР, хоча формально між ними існували союзно-договірні зв'язки. Роль російських комісарів при українському радянському уряді та прерогативи головного російського командування в УРСР і централізованих органів РКП(б) перевищували компетенції державних органів УРСР та КП(б)У.

На основі так званого військово-політичного союзу між РРФСР й іншими радянськими республіками, декретованого російським Раднаркомом 1 червня 1919, УРСР, БРСР, Литва і Латвія підпорядкували зверхництву радянської Росії такі справи: військові, ради народного господарства, фінанси і працю. 28 грудня 1920 уряди РРФСР і УРСР підписали «робоче-селянський союзний договір», який оформив попередньо декретований союз, зводячи фактично УРСР до автономної одиниці РРФСР. Формально УРСР продовжувала бути «самостійною» аж до утворення СРСР у грудні 1922. У колах РКП(б) були зроблені спроби в 1921-23 включити радянські республіки до складу РРФСР на базі автономності (Сталін та інші). Перемогла з тактичних міркувань більш поміркована концепція союзного зв'язку.

РРФСР була задумана більшовицькою партією як «федеративна» держава, в рамках якої народи і національності Росії мали б самовизначитися як автономні одиниці; в 1919 — 23 були утворені автономні республіки і області деяких народів на території РРФСР (Тат., Башкирська, Карельська, Киргизька, Туркестанська та ін.). Але, поза назвою, РРФСР не мала федеративного характеру. Справами національностей і складових частин «федерації» відав Народився комісаріат у справах національностей, очолюваний Сталіном. При наркоматі діяла дорадча рада з представників окремих національностей, у тому числі і таких, які входили до складу ім. сов. респ. Напередодні утворення СРСР у складі РРФСР було 7 автономних респ., 9 автономних обл.; під безпосереднім впливом РРФСР були також 2 «нар.» сов. республіки, а в так званих союзно-договірних взаєминах перебували 5 окремих радянських республік, у тому числі УРСР. Взаємини останніх з РРФСР так само характеризували тісне підпорядкування російським державним органам, централізація різних ділянок управління, уніфікація законодавства та політики.

30 грудня 1922 створено союз республік СРСР, до якого увійшли РРФСР, УРСР, Білоруська РСР та Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (Азербайджан, Вірменія і Грузія). Фактично СРСР був продовженням РРФСР. Складові частини РРФСР іноді міняли своє конституційне становище, утворювалися нові автономні республіканські, обласні або національні округи, деякі одиниці здобували статус союзних республік і виходили із складу РРФСР, інші змінювали свою територію і назви. У 1954 Кримська область (до 1944 Кримська АРСР) була передана до складу УРСР.

Адміністративний поділ та загальні відомості[ред.ред. код]

У 1973 до складу РРФСР входили такі одиниці: 16 автономних республік, 5 автономних областей, 10 національних округів, 6 країв і 49 областей (два останні типи є адміністративно-територіального, а не національно-політичного характеру).

Територія РРФСР становила 17,1 млн км², тобто 76% всієї території СРСР.

З правно-устроєвого погляду РРФСР не мала повних ознак федерації: існувала однопалатна система (Верховна Рада РРФСР); уряд (Рада Міністрів та Верховний Суд й інші центральні республіканські органи) не відтворювала федерального складу держави. Його осередком була Москва, яка одночасно була столицею СРСР. В РРФСР не було окремої, бодай формальної партійної організації, як у випадку інших союзних республік, бо КПРС на ділі була російською партією. У 1956 Хрущов утворив окреме бюро ЦК КПРС для РРФСР (ліквідоване в 1966). Не зважаючи на назву, РРФСР була скоріше унітарним державним утворенням.

Населення[ред.ред. код]

Населення у 1973 становило 132,5 млн. — 53,4% всього населення СРСР. За переписом 1970 ч. росіян 107,7 млн. (82,8% людности республіки), татар 4 758 000 (3,7%), українців 3 346 000 (2,9%), чувашів 1 637 000 (1,3%), башкирів 1 181 000 (0,9%), мордви 1 177 000 (0,9%); ін. народи РРФСР кількісно понад півмлн.: білоруси, євреї, німці, удмурти, марійці, чеченці. У РРФСР жило ще понад 100 менших національностей і мовних груп.

Насправді чисельність неросійських національностей була вищою, оскльки радянські переписи з 1959 і 1970 — невірні[Джерело?]. За переписом 1926 на території РРФСР (у сучасних межах) жило 6 872 000 українців. Вони жили переважно на українській етнічній (суцільній і мішаній) території, частково в розпорошенні (переважно у великих етнічних островах). Розміщення українців у РРФСР, за В. Кубійовичем, було 1926 (у тис. і % всього населення) таке:

Розміщення українців у РРФСР
Територія у тис. у %
1. Укр. суцільна, етнічна територія 3 357 66,0
У тому ч.:
Воронізька і Курська губернія 1 412 64,2
Донеччина 597 76,8
Зах. Передкавказзя 1 348 63,8
2. Мішана рос.-укр. територія 1294 29,6
У тому ч.:
Півн. Чернігівщина 124(?) 14,1(?)
Сх. Передкавказзя 1 170 33,9
3. У діаспорі 2 221
У тому ч.:
В Євр. частині 1 076
В Азійській частині 1 145

За радянським переписом 1959 число українців в РРФСР зменшилося до 3359000. Насправді на осіб українського походження можна дати приблизне число — понад 9 мільйонів. Третя за кількістю національність — українці — не має в РРФСР жодної національної територіальної одиниці, хоча українське населення становить більшість у поданих вище краях (див. докладніше Кубань, Донеччина, Слобожанщина, Ставропільщина, Терщина, Надволжя (див. Доповнення), Урал, Сибір, Зелений Клин). Яке є справжнє число невідомо, оскільки проводилася посилена русифікація.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Федеральный конституционный закон от 25.12.2000 N 3-ФКЗ (рос.)
  2. Закон РСФСР от 25 декабря 1991 г. N 2094-I Об изменении наименования государства "Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика" (рос.)