попередники | |
|
|||||||
Саксонія (курфюрство) (1356 - 1806) |
наступники | ||||
|
Саксонія (курфюрство) (1356 - 1806)з Вікіпедії | Прочитати оригінал статті |
Курфюршество Саксонія нім. Kurfürstentum Sachsen Курфюршество Священної Римської імперії, пізніше частина Рейнського Союзу |
|||||||||
|
|||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|||||||||
Курфюршество Саксонія після Лейпцігського розділу 1485 року: Територія Ернестинської лінії Веттинів зображена жовтим кольором, територія Альбертинської лінії — червоним |
|||||||||
Населення | 1 100 000 чол. (1800) | ||||||||
Династія | Веттіни | ||||||||
Курфюршество Саксонія (нім. Kurfürstentum Sachsen) — державне утворення, що існувало з 1356 до 1806 року.
Курфюршество було частиною Священної Римської імперії. Володарі герцогства Саксонії здавна брали участь у виборах імператора. Після розпаду герцогства Саксонії на дрібні герцогства між ними почалась боротьба за титул курфюрста, що давав право обирати імператора. Цю боротьбу виграло герцогство Саксонія-Віттенберг (займало частину території нинішньої землі Саксонія-Анхальт). У 1356 році його володар Рудольф I отримав від імператора Карла IV титул курфюрста.
Курфюрством Саксонією правив рід Асканіїв. Династія згасла у 1422 році після смерті Альбрехта III, після чого герцогство Саксонія-Віттенберг перейшло до рук маркграфства Мейсен, а його маркграф (з династії Веттінів) отримав титул курфюрста Саксонії.
Держава Веттінів стала однією з найсильніших у Священній Римській імперії. Окрім самого Мейсенського маркграфства та Саксен-Віттенбергу, вона включала Тюрінгію, пфальцграфство Саксонію та інші землі.
У 1485 році стався Лейпцігський розділ веттінських володінь між братами Ернстом й Альбрехтом. В результаті розділу Ернст (вже з 1464 року курфюрст Саксонії) отримав пов’язане із саном курфюрста герцогство Саксонія-Віттенберг зі столицею у Віттенберзі. Альбрехт отримав маркграфство Мейсен зі столицею в Дрездені та втішний титул "герцог Саксонії". Решта територій (Тюрінгія, пфальцграфство Саксонія та інші) були розділені приблизно навпіл. Так виникли Ернестинська й Альбертинська гілки Веттінів.
У 1547 році імператор передав герцогство Саксонія-Віттенберг й титул курфюрста Саксонії володарю Мейсенського маркграфства Моріцу з гілки Альбертинів.
У 1806 році французький імператор Наполеон оголосив курфюрста Фрідріха Августа III королем Саксонії, в результаті чого Саксонія стала королівством.
Після поразки Наполеона територія колишнього герцогства Саксонія-Віттенберг перейшла до Пруссії та увійшла до провінції Саксонія, яка приблизно збігалась із сучасною землею Саксонія-Анхальт.
Територія колишнього маркграфства Мейсен зі столицею в Дрездені і звання королів Саксонії залишились в руках Альбертинської лінії й заснували традицію королівства Саксонії та сучасної землі Вільна держава Саксонія.
Володіння Ернестинської лінії на заході розпались на безліч дрібних герцогств та увійшли до складу сучасної Тюрінгії.
Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |