Держави/Країни -> Трістан-да-Кунья      

попередники
 
метрополії
 
  Британські заморські території
  Велика Британія (1922-)
 

Трістан-да-Кунья
наступники


Колекції: додати в кошик Продана за: $30.0
Info: http://www.sixbid.com/browse.html?auction=2035&category=41667&lot ...
BRITISH COINS, George VI (1936-1952), Crown, 1937, Halfcrowns (3), Florin, Shillings (3), Sixpence, Threepences (5), Penny and Threepence; Elizabeth II, Crowns (3), Halfcrown, Fifty-Pence and Nic ...

Колекції: додати в кошик Продана за: $187.0
Info: http://www.ebay.com/itm/201141708226 Mon Aug 11 00:00:00 UTC 2014
BIAFRA 1969 1 Pound Silver Crown UNC

Колекції: додати в кошик Продана за: $8000.0
Info: http://www.noble.com.au/auctions/lot/?id=277674 Estimate $7,000 ...
GEORGE V, proof set, 1911, five pounds to Maundy penny (S.PS11). In case of issue, nearly FDC - FDC. (12)
  Трістан-да-Куньяз Вікіпедії Прочитати оригінал статті
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Трістан-да-Кунья)
Перейти до: навігація, пошук

Тристан-да-Кунья
Tristan da Cunha

Прапор Тристан-да-Кунья Герб Тристан-да-Кунья
Прапор Герб
Девіз: «Наша віра - наша сила»)
Гімн: Господи, бережи Королеву
Розташування Тристан-да-Кунья
Столиця
(та найбільше місто)
Единбург семи морів
Офіційні мови Англійська мова
Державний устрій Залежна територія
Великобританії
 - Губернатор Майкл Кленсі
Площа
 - Загалом 201 км²
Населення
 - оцінка 2007 р. 269 (239-та)
 - Густота 1 33/км²
Валюта Фунт стерлінгів (GBP)
Часовий пояс +0
Домен інтернету .sh
Телефонний код +290

Тристан-да-Кунья (англ. Tristan da Cunha) — архіпелаг у південній частині Атлантичного океану, входить до складу британської заморської території Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья.

Разом з островом Пасхи є одним з найвіддаленіших населених місць на Землі. Розташований в 2 816 км від ПАР, 3 360 км від Південної Америки і в 2 161 км на південь від острова Святої Єлени.

На південний острів Ґоф претендує і ПАР.

Історія[ред.ред. код]

Вважається, що північні острови архіпелагу в 1506 році відкрив португалець Тристан (Тристао) да Кунья, але він не висаджувався на берег. Острів Гоф був відкритий англійським мореплавцем Чарльзом Гофом в 1731 році. Перша висадка була здійснена французькими моряками — членами екіпажа фрегата «L'Heure du Berger» в 1767 році.

Першим поселенцем на острові став уродженець Массачусетсу американець Джонатан Ламберт в 1810 році, який помер в 1812 році.

У 1815 році Великобританія анексувала острови. До відкриття Суецького каналу острова мали стратегічне значення при подорожі з Європи і Східної Америки в Індійський океан.

У 1906 році відбулося виверження вулкана, що призвело до загибелі худоби і картопляних плантацій. Люди були переселені до Кейптауна. У 1961 році виверження завдало шкоди рибній фабриці, а жителі були евакуйовані на Острів Святої Єлени або до Великобританії. Коли фабрику відновили, жителі повернулися додому.

Склад архіпелагу[ред.ред. код]

Мапа архіпелагу Тристан-да-Кунья

Клімат[ред.ред. код]

Клімат островів помірний океанічний, дощовий і вітряний. На острові Гоф середньомісячна температура коливається від +9°С до 14,5 °C, на північних островах — від +11 °С до 17,5 °C. Опадів на рік випадає від 2000 мм на півночі до 2500 мм на острові Гоф.

Природа[ред.ред. код]

На островах Тристан-да-Кунья немає ссавців, рептилій, метеликів (за винятком тюленів на березі і завезених людиною на острів Гоф мишей). Але віддаленість островів від материка вплинула на тваринний і рослинний світ. На островах багато рослин-ендеміків, на острові Неприступному зберігся найменший птах на Землі, що не літає — «пастушок острова Неприступного» або «Тристанський пастушок». На острові ростуть папороті і трав'яні злаки. Близько 40 видів флори архіпелагу є ендемічними (див. Список ендемічної флори Островів Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья). Культивують картоплю, маїс.

Острови Гоф, Найтінгейл і Неприступний оголошені заповідниками дикої природи.

Домашні тварини і худоба жителів острова Тристан-да-Кунья не дичавіють, і великої небезпеки для природи не являють.

Література[ред.ред. код]

  1. Бєлозоров С. Т. Африка. — К.:Радянська школа, 1957.

Посилання[ред.ред. код]